мої побратими по зброї
побільшало ран після бою
безногі безрукі безтілі
мов листя завчас пожовтіле
на серце моє опадали
трофеним вогнем проростали
у душу наповнену ніччю
за вас проливався мій відчай
я зливою куль розродився
і кров’ю ворожою впився
ви неба загублений колір
заручники пекла і болю
у смерті заручини скоро
лютує на підступах ворог
а скільки везіння не знати
отримала доля солдата
а скільки чекати підмоги
дороги від віри до Бога
кмітливі у кривдоньки очі
де впали там рай кровоточить
де сіли і вештали круки
млини поставали для муки
і вітер думки наганяли
молитви мололи до шалу
кричала земля обідніла
безного безруко безтіло
для мене мої побратими
ви ті що відходять святими
ви янголи світла з мечами
і все що стояло за вами
ріднішого бути не може
в цей день як на зло непогожий
29 Вересня, 2015
побратими
© Copyright: Юрий Лазирко, 2015
Свидетельство о публикации №115092908895
Свидетельство о публикации №115092908895
Рецензии
Наша біль і наша гордість - побратими... Гарний вірш! Дякую!
Елена Каминская7 07.10.2015 20:08 • Заявить о нарушении
Елена Каминская7 07.10.2015 20:08 • Заявить о нарушении