З теплом...

Яна Че
Низький уклiн Вам за Вашу турботу...
За те, що дружинi Ви, наче повiтря.
З ранку до ночi, до сьомого поту...
Скiльки битиме доля? Незнане жахiття!

Спочинку не знаєте, борете лихо...
Так, Ви - Чоловiк та по-перше ЛЮДИНА!
Я знаю, що плачете, потайки, тихо...
Це дозволено Справжнiм! Що втратили крила...

Тяжко, як тяжко.. Не можна сприйняти...
Хвороба бере у полон рiдне тiло.
I де взяти сили, щоб з лiжка пiдняти?
Спiльна молитва у небо злетiла...

Почуй мене, Боже! Почуй, я благаю!
Дозволь цiй людинi ще бачити сонце!
За кожним дзвiнком з грудей серце виймаю...
Не стукає, хай, чорна птаха в вiконце!

Нема слiв кричати, нема сил мовчати -
Хай рiзнi мiста та однаковi сльози...
Надiя не вмре! Прошу Вас зачекати -
Нас сили Всевишнi почують невдовзi...


© Copyright: Яна Че, 2015
Свидетельство о публикации №115092907272
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Яна Че
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Яна Че