В раю

Жив Адам в раю з Ліліт,скандальною і злою
і вона була для нього,першою жоною.
Цілий день і цілу ніч,вона його пиляла
ніби робить все не так,кохати заставляла.
Був терплячий і не злий,що ж їй не хватало?
він старався цілу ніч,а їй було мало.
господь бог того не бачив,бо спав як дитина
що творила цілу ніч,Адамова дружина.
Не веселий став Адам,статурою худенький
20 років з роду мав,а виглядав стареньким.
От побачив його Бог,дуже здивувався
був він хлопець молодий,а старим здавався.
І спитав у нього Бог,що з тобою сталось?
що від молодості твоєї,нічого не зосталось.
І заплакав тут Адам,Господи мій Боже
Син твій батьку,із Ліліт,жити вже не може.
Вона зла така не втішна,забрала всі сили
скоро мабуть доведе мене до могили.
Добре сину мій Адаме,тобі допоможу
добру,гарную дівчину я тобі знайду.
А Ліліт,погану дівку,до пекла відправлю
цим я бісу головному,подарунок справлю.
То ж іди Адаме,сину,спи і не сумуй
я зроблю тобі дружину,тільки не горюй.
От заснув Адам спокійно,мухи не мішали
лише бджоли по квітках й метелики літали.
Підійшов до нього Бог,над ним нахилився
витягти з грудей ребро,тихо умудрився.
І пішов до себе в офіс,бо знайшов причину
щоб зробити там спокійно,із ребра дівчину.
За роботою своєю,прсидів до ранку
і на томість відстругав,гарненьку білявку.
Надихнув її життям,привів до Адама
От для тебе сину мій,бкде оця дама
Живіть собі веселіться,з вечора до рання
тільки от...прошу не їжте,яблука пізнання.
Та підслухав його мову Змій який підкрався
і щоб звабить Адама,Єву,дуже вже старався.
І чому ви боїтеся,яблуко зірвати
зірвіть,зїжте і життя,зможете пізнати.
Дуже вже Адам боявся,а Єва зірвала
Дала Адамові шматок,сама скуштувала
Зрозуміли...були голі і стали стидатись
із сорому по кущах,почали ховатись.
І свої срамні місця,листячком прикрили
дуже бідкались пр те...що ж ми натворили.
І побачив Бог все те,що люд застидився
не послухали...за це,на них розгнівився
Не послухали мене,так ідіть на землю
і ввесь рід ваш нехай буде,наказаний смертю.
Ти Адаме,все життя,працювати будеш
тяжко,важко бо дітей,годувати мусиш.
А ти Єво,в муках в болі,дітей родить будеш
Грудьми своїми годувати і нянчити мусиш.