За гордiсть не дають медалi

Ваня Брикулець
Чому ж так важко,
Чом так туго.
І слово дивне,
Зпалило вухо.
І мов струною
Горло тягне.
Нема чим дихать
Ниють рани.
Летить те слово
Горем повне.
Нутром чорнильним,
Прямо в горло.
І ти караєшся
Ти тужиш.
Чому сказав це,
Розум судиш.
Пробачить все,
Та жити далі.
За гордість,
Не дають медалі.


© Copyright: Ваня Брикулець, 2015
Свидетельство о публикации №115092809929
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Ваня Брикулець
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Ваня Брикулець