186. Василь Стус. Укрылись синие лески...
За бурыми буграми.
Есть сто путей – и все мои.
Пойду теми путями.
Пусть для тебя твоя же суть
Пребудет незнакомой.
Пускай тебя научит путь
И доброму, и злому.
Презрей же горести свои,
Покуда сердце зреет,
Покуда на твоем челе
Твоя денница рдеет.
12.IX.72
Сховались голубі гаї
за бурими горбами.
Є сто шляхів — і всі мої.
Піду стома шляхами.
Нехай для тебе суть твоя
пробуде невідома.
Хай научає течія
і доброму, і злому.
Поневажай свої жалі,
допоки серце зріє,
допоки на твоїм чолі
твоя зоря шаріє.
12.IX.72
Свидетельство о публикации №115092800316