від токіо до гавани
невпинно кричу: кохана!
почуй мене, мі аморе!
я гори зверну для тебе
я місяц дістану, знаєш?
і зорі з небес, потроху
тобі назбираю в торбу,
а з годом,якщо дозволиш
намисто сплету із них.
я світом піду мандрувати -
шукати твоєї країни.
терпітиму дощ та холод
і спеку палючу пісків.
та тільки о, пор фаворе!
на горе мені,дай знаків
вкажи,до якого порту
плевтиме твій корабель.
ма белла,сіяюча зоре,
прозора сльоза дощева!
я вкрию тебе плащем,
коли буде градом сипать
осуджуючих слова.
царівна із казок східних.
мені і вода не потрібна
в пустелі де тільки вітер.
аби тільки ти жила!
аби тільки ти чекала
і звала мене до себе,
й руками отак обгортала
як тільки кохання зна.
якби ти мене почула
© Copyright: Алёна Бабий, 2015
Свидетельство о публикации №115092706693
Свидетельство о публикации №115092706693
Рецензии