Я свої вірші думки
Посаджу в машину часу
Та відправлю залюбки
Читачам усю їх масу.
Взнають хай про наший час,
Як любили і кохали,
Як втрачали Крим й Донбас,
Як герої воювали.
Як прийшлося жити нам
В світі банди мільярдерів
Й залишитись сам на сам
З владним кланом шкуродерів.
Як нас нищили вони,
Щоби вічно жирувати,
Як брехали співуни,
Треба тільки зачекати.
Побудують вони рай,
Рай небесний в Україні,
Ти ж працюй, народе, й знай
Ти лише рабсила нині.
Та, як кажуть, так як є
На завжди не залишиться,
Забере народ своє
Й жити добре сам навчиться
27.09.15.
Вiршi в машину часу
© Copyright: Георгий Грищенко, 2015
Свидетельство о публикации №115092704673
Свидетельство о публикации №115092704673
Рецензии