Ніч знову закрила штори.
Мій спокій злетів у вікно.
Мій космос дозиметровий,
І чорне пряме пальто.
Просити чогось - безглуздо.
Як треба тобі - бери.
На вулицях знову пусто.
Забудь про усе, лети.
Закривай поміж пальці очі.
Кричи поміж крик життя
Десь відлунням гудуть ночі.
І чекають твого вороття.
Ти один поміж сотні й мільярди,
Ти усюди, й завжди один.
Будь самотністю тою багатий.
Бути вільним - стати німим.
М й космос дозиметровий
© Copyright: Екатерина Бигун, 2015
Свидетельство о публикации №115092700036
Свидетельство о публикации №115092700036
Рецензии