Клятва ворогiв

Хай вiдсохнуть нашi руки
Вiд гармати чи базуки,
Зжеруть вIдьмаки,
Жебраками хай по свiту
Шкультигають наши дiти
Також онучки;
Хай не бачити нам сонця,
Та у гратах хай вiконця,
Ляжемо в труну,
Якщо слухаймось витiвки,
Якщо вiзмемо гвинтiвки
Й пiдем на вiйну.

Ворог мій, нехай нам Боже
Якщо зможе, то поможе
Не йти на війну.
У недобру цю годину 
Вип'ємо, ворог, братіну, 
Та ще й не одну…
Пiдростають нашi дiти;
I куди нам дiток дiти?
Невже до  труни?
Хай не бути нам братами,
Грицько з ними, та сватами
Будьмо залюбки!

Дiти нам на щастя будуть,
Нас онучки не забудуть,
Розквiтуть сади,
Лише вiд цього содому,
Ворог, вернемось до дому
Та й не зрадимо собi.
.......................


Рецензии
Досить непросто . Бувають часи, коли "суспільною думкою" ("общєствєнним мнєнієм", так сказать) пацифізм прирівнюється до злочину - саме тепер такі, нажаль...

Олег Омелянчук   27.04.2018 20:38     Заявить о нарушении
Нажаль, дiйсно... Но, как было сказано: "Времена не выбирают, В них живут и умирают".

Саловал   29.04.2018 08:59   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.