Тв й гарний стан п дкреслю корсет
Але бажання є його зірвати.
Я почуттям своїм не дам поради,
Не тямлю зовсім, чом я не блажен?
Неначе душу серце розіп’яло,
Невже тобі байдуже що накою?
Втрачаю розум поруч із тобою,
Невже мені загинути в печалі…
Невже тобі байдужі почуття…?
Я сам не сам, і дощ, неначе злива,
Твоє кохання - птаха мовчазлива,
Хай непокора кане в небуття…
Нехай набат б’є у твоїх грудях,
Коли ти будеш бачить мої очі.
Пірнатиме у омут той охоче,
Лише туди бажаний буде шлях…
©Сергей Куринный 22 апреля 2012 г., 14:34:12
Твой стройный стан подчеркнутый корсетом,
Его сорвать огромное желанье …
Что не блажен - все вертит в подсознаньи,
Я чувствам не могу помочь советом.
Как на распятии сердце и душа,
Тебе же все ровно, что я страдаю.
С тобою рядом, словно невменяем,
Тебе б в моих объятиях задрожать.
Ты к моим чувствам словно равнодушна,
Я сам не сам, и дождь как будто ливень,
Твоя любовь, как птица молчалива.
Пусть непокорность станет безоружной.
И пусть в груди грохочет, канонада,
Когда заглянешь ты в мой карий омут.
Где с чувствами желанья вместе стонут,
Сражённой быть тебе картечью взгляда…
Свидетельство о публикации №115092507374