Життя тихо плине

Вороття вже назад немає,
Ти пішов в небес блакить.
Серце з сумом завмирає,
Сміх ще твій і досі в подумках бринить..

Сонцем ти смієшся у ясній блакиті,
Вітерцем здіймаєш листя в висоту.
Ніжністю роси на травах ти приходиш літом,
Цим нам показавши ще раз Бога велич та красу.

Доброта та чуйність, відданість та радість
Залишились після тебе на Землі,-
Всім людям на згадку про любов та чесність-
Товариство помочі з іменем твоїм.

Нас багато чому ти зумів навчити,
Й зрозуміти те, що доброта свята.
Лише жаль, що час назад не повернути,
Щоб засяяла нам ще раз посмішка твоя.

Кращі — йдуть у вічність.. Серце крає смуток,
Хочеться кричати в висоту небес ..
Ніби й розумієш - це твій лиш початок,
Адже хто був добрим — вже в Раю воскрес.

В серці стільки вчинків, смутку та усмішок,-
Все від нас залежить в майбутті часу,
Життя — в кожного одне, та настільки різне,
Та твій образ світлий в серці пронесу.

Пам"ять завжди б"ється пташкою в віконце
Тим, хто пам"ятає велич доброти,
Життя тихо плине... Знов засяє сонце,-
Це з небес для мене посміхнувся ти…

16-09-2014/R/