А тут повітря особливе...
Тут подих відчувається землі.
Тут набуваєш сили та натхнення.
Пройшли роки дитинства тут ясні.
Немає інде ширше небосхилу,
Вночі зірки-рясні, хоч жменями збирай.
Цей край для мене особливий.
Його лани сягають, ген, за небокрай.
В садку у мами розквітають квіти.
Шумить у листі літній вітерець,
А мальви й соняхи такі барвисті,
Мов вишив їх на рушнику митець.
А виноградні лози низько-низько.
Їх грона прихилились до землі.
Вже скоро винна ягода достигне,
щоб розчинити сонце у вині.
Під вечір огортає прохолода.
Обіймами… мов, все це уві сні.
А потім потрапляю в тишу.
Я знаю,-це найкраще місце на землі...
Найкраще м сце на Земл
© Copyright: Анна Куприенко, 2015
Свидетельство о публикации №115092209587
Свидетельство о публикации №115092209587
Рецензии