Невизначенiсть ходить навкруги

Д.Шостакович Камерна симфонія №5, тв..118а
(аранжування Р.Баршая для камерного оркестру)
Національний камерний ансамбль «Київські солісти»
О.Ясько, Д.Яблонський

Невизначеність ходить навкруги…
Чогось шукає… Тягне все до рота…
Щось хоче знати? Марить від нудьги?
Мовчить, коли питаєш тихо – Хто там?

Невизначеність в’їлася в нутро,
Збирається в печалі і у щеми…
Тривогами аж щелепи звело…
Прожовує шматок черствої теми…

Невизначеність давиться, сопе…
Що хоче? А чи Силу, може, знає?
Крізь м’якість все в людині перемне…
Але ж розкаже, що пісні співає…

Невизначеність згасне, пропаде,
Не схоче більш чіплятися за мрії,
Коли Любов партіту поведе,
Коли Любов озвучиться в надії…

Невизначеність зсиплеться піском,
Не проживе у Світлі ні хвилини,
Коли Любов, освячена Різдвом,
Знайдеться у дорослім і в дитині…

Невизначеність, де ти? Озовись!
Сама собі програла, схоже, щастя…
У небуття тепер? Іди й не снись –
Пройшли часи – невизначеність прясти…

Невизначеність, дякую! Прощай!
Нехай тобі щастить в Світах інакших…
Жалі й печалі іншим награвай…
Шукай деінде млявіших і м’якших…

20.09.2015