Вже шарудить осiнiй вiтер листям

  Вже шарудить осіній вітер листям,
  У серці легкий сум, чуттєвий щем,
  Красується у променях намистом
  Калинонька умита знов дощем.

  Неначе полум\ям горять дороги,
  То осінь вистилає килими,
  Пташки летять від рідного порогу,
  Від наступу холодної зими.

  Сумую я за нашим теплим літом,
  Барвистим і квітучим, як завжди,
  Де сонцем щедро вся земля зігріта,
  Далеко десь мандрують холоди.

  Сьогодні вони майже поруч з нами,
  Дерева у барвистих жупанцях,
  Дні дощові, похмурі хазяями
  Зимі гостинно відчиняють шлях.


Рецензии