Вже шарудить осiнiй вiтер листям
У серці легкий сум, чуттєвий щем,
Красується у променях намистом
Калинонька умита знов дощем.
Неначе полум\ям горять дороги,
То осінь вистилає килими,
Пташки летять від рідного порогу,
Від наступу холодної зими.
Сумую я за нашим теплим літом,
Барвистим і квітучим, як завжди,
Де сонцем щедро вся земля зігріта,
Далеко десь мандрують холоди.
Сьогодні вони майже поруч з нами,
Дерева у барвистих жупанцях,
Дні дощові, похмурі хазяями
Зимі гостинно відчиняють шлях.
Свидетельство о публикации №115092105033