Камiння з неба, а не зорi

Каміння з неба, а не зорі
До нас летять,
Грізні реалії,  суворі,
А мерехтять...

Дають снаги думкам і мріям,
Жагу любить,
Наперекір усім стихіям
Дарують мить.

Шепочуть ніжно колискову,
Малюють ніч
І кожен чує рідну мову,
Ось в чому річ...

Собі на жаль не дамо раду,
Своїм словам,
Плетуться душі десь позаду...
А молитвам

Своє тлумачення карбує
Наступний піп,
А паства ряси вже фарбує,
Престольний ціп...

Коли я чую ахінею,
Нутро болить,
Та маю віру, фарисеям
Бог не простить...


 П.В.М.      21.09.2015г.


Рецензии