Камiння з неба, а не зорi
До нас летять,
Грізні реалії, суворі,
А мерехтять...
Дають снаги думкам і мріям,
Жагу любить,
Наперекір усім стихіям
Дарують мить.
Шепочуть ніжно колискову,
Малюють ніч
І кожен чує рідну мову,
Ось в чому річ...
Собі на жаль не дамо раду,
Своїм словам,
Плетуться душі десь позаду...
А молитвам
Своє тлумачення карбує
Наступний піп,
А паства ряси вже фарбує,
Престольний ціп...
Коли я чую ахінею,
Нутро болить,
Та маю віру, фарисеям
Бог не простить...
П.В.М. 21.09.2015г.
Свидетельство о публикации №115092104432