Что ж мы делаем, друг мой? - Людмила Юферова

ЛЮДМИЛА  ЮФЕРОВА
Що ж ми робимо, друже?
(http://www.stihi.ru/2015/06/27/3280)

-------------------------------------

Над лиманом цвітуть полини,
Небо лінзу блакитну згинає…
Друже, літо гаряче спини
В степовому південному раї.

А ми вдвох – і далекі, й близькі…
Скиглить вітрик терпкий поміж нами…
Теплі хвилі, прозоро- хлюпкі,
Золотими біжать ланцюжками.

Тільки пам’ять листає своє,
Неземне і далеке ворушить,
Та забутися час не дає
І прискіпливо дивиться в душі.

А в тих душах – печаль непроста
І високо-стрімкі ідеали!
Підставляймо до сонця вуста,
Щоб воно нас іще цілувало.

Тільки раптом не стало межі –
Тепла пристрасть хлюпнула до краю…
Що ж ми робимо, друже, скажи,
Що ж ми робимо, друже – не знаю…


***********************************


Над лиманом стоят миражи,
Небо линзы лазури сгибает...
Друг мой, лето ещё задержи
В этом южном и девственном рае.

Мы вдвоем – далеки и близки...
Терпкий ветер нас гладит по лицам...
И прозрачные волны, легки,
Золотою бегут вереницей.

Только память листает свое,
Неземное, далекое рушит,
Да и время забыть не даёт
И придирчиво пялится в души.

А в тех душах печаль непроста
И возвышенные идеалы!
Подставлям мы солнцу уста,
Чтоб оно нас еще целовало.

Но внезапно не стало межи –
Страсть парная плеснула до края...
Что ж мы делаем, друг мой, скажи,
Что ж мы делаем, друг мой – не знаю...