В. Стус Земля потерянная, где ты?

         текст оригинала                перевод на русский язык
О земле втрачена, явися                Земля потерянная, где ты? —
бодай у зболеному сні                страдаю,жду, что ты  во сне
і лазурово простелися,                лазурным на мгновенье светом
пролийся мертвому мені!                прольёшься умершему мне!
1 поверни у дні забуті.                Верни меня скорей из тлена,
росою згадок окропи,                росою память окропи,
віддай усеблагій покуті                отдай благому искупленью,
і тихо вимов: лихо, спи!..             шепни тихонько: горе, спи!
Сонця хлюпочуться в озерах,            Плескаются в озёрах солнца —
спадають гуси до води,                напьются гуси там воды,
в далеких пожиттєвих ерах              испита жизнь давно до донца,
мої розтанули сліди.                растаяли мои следы.
Де сині ниви, в сум пойняті,           Где нивы, понятые в грусти,
де чорне вороння лісів?               одежда тёмная лесов?
Світання тіні пелехаті                Расхристанные тени утра
над райдугою голосів,                над радугою голосов,
ранкові нашепти молільниць,            молитвы шепоток недлинный,
де плескіт крил, і хлюпіт хвиль,      где крыльев плеск и всплески волн,
і солодавий запах винниць,            и запах сладкий, запах винный,
як гріх, як спогад і як біль?         как грех, воспоминанье, боль?
Де дня розгойдані тарілі?             Где дней раскачанные блюдца?
Мосянжний перегуд джмелів,            И гул летающих шмелей,
твої пшеничні руки білі               и руки,что как птицы вьются
над безберегістю полів,               над бесконечностью полей,
де коси чорні на світанні             где косы милой утром томным,
і жаром спечені уста,                и губы жаркие где той,
троянди пуп'янки духмяні              и роз душистые бутоны,
і ти - і грішна, і свята,             где след и грешной, и святой,
де та западиста долина,               где та долина, где та тропка,
той приярок і те кубло,               куда судьбина привела,
де тріпалася лебединя,                что в волчьем логове лебёдка
туге ламаючи крило?                свои сломала два крыла?
Де голубів вільготні лети             Где голубиные полёты
і бризки райдуги в крилі?             и брызги радуг на крыле?
Минуле, озовися, де ти?                Где прошлое, ответь мне - где ты?
Забуті радощі, жалі.                И радость, и печаль - вы где?
О земле втрачена, явися               Земля, потерянная мною,
бодай у зболеному сні,                услышь сыновний тяжкий стон,
і лазурово простелися,                омой меня живой водою,
і душу порятуй мені.                спасеньем стань, придя в мой сон.