1 знову школа
Лунає гомоном щасливим ранком.
А спомин 1з моїх дитячих днів
Вертае юності далекої світанки.
Згадалося, як я до школи йшла -
Чекала ранок перший з нетерпінням.
Дитинства милого щасливая пора,
Як вчились з недитячим ми сумлінням…
Так швидко промайнули ті літа.
І ось іду до школи у десятий…
«А ніби вчора першокласниця була»,-
Сльозу втираючи,випроводжає мати.
Сьогодні я із квітами в руках
Онуків вже до школи виряджаю.
Дивлюсь на них –і сльози на очах,
Матусю згадую,яко1 вже немає.
Щасливим будь же,вересневий шлях,
Усіх дітей у нашій Україні!
Щоб тільки сльози радощі в очах
Блищали у батьків і у дитини!
01.09.2015
Свидетельство о публикации №115092005880