1
Я тобі' все простила,
я тебе' відпустила,
віддала' свої кри'ла, любий.
Що зробив, в тім не кайся,
як пішов, не вертайся,
не знайде'ш у коханні згу'би.
п/в:
Раз, два, три, чотири, п"ять,
ну, а я піду шукать
долю на усе життя,
без омани й каяття.
Раз, два, три, чотири, п"ять,
щастя знов буду чекать
і колись настане час,
пожалкуєш ти про нас.
2
Вже казати не треба,
що кохаєш до неба -
зажили' в моїм серці рани.
Якщо ра'зом не бути,
намагайся забути,
чорне білим ніяк не стане.
3
Не дзвони', не почую!
І не мрій, що сумую,
бо танцюю у парі з іншім.
Всі слова твої - зайві,
я - у зорянім сяйві...
Не нагадуй про себе більше!
п/в:
Раз, два, три, чотири, п"ять,
знову хочеться співать
і в душі' радіти знов,
відчуваючи любов.
Раз, два, три, чотири, п"ять,
що мину'ло, не здогнать,
та в майбутньому, мабу'ть,
нові кри'ла відростуть...
( авторська пісня ) 18/09/15р/
Раз, два, три, чотири, п, ять... на укр. яз
© Copyright: Любонька, 2015
Свидетельство о публикации №115092000553
Свидетельство о публикации №115092000553
Рецензии