Ти вiддаeшся тихому Дощу

Ти віддаєшся тихому Дощу
Лише тому, що теплий він, і тихий…
З краплинами танцюєш досхочу
І прагнеш – ще і ще Дощем тим дихать…

Ти Сонця набираєшся сповна
Лише тому, що кров твоя – гаряча…
І промінці, і Неба чистота
Твоє обличчя щастям радо значать…

Ти танеш у обіймах Вітерця
Лише тому, що він кружляє ніжно…
А він такої іншої не знав
Відтоді, як Світи пізнав наскрізно…

Твої тривоги сходять нанівець
Лише тому, що Душу живиш Світлом…
Шляхи Життя лягають навпростець,
Коли Любов із серця йде відкрито…

20.09.2015


Рецензии
Майстерно! Прекрасний вірш - дуже атмосферно написано. Чудова образність, казкові метафори...

Ли Чень Дао   20.09.2015 21:01     Заявить о нарушении
Дякую!
Атмосферні вірші - чудова назва!
Найсвітлішого!
:)

Катерина Жебровська   20.09.2015 22:59   Заявить о нарушении