Вiдлiтають у вирiй лелеки
У ті теплі, чудові краї,
Незбагненні, хоч дуже далекі,
Мов думки недосяжні мої…
Їм повернення щиро бажаю,
В пору милу красуні весни,
Та ночами птахів зустрічаю,
Майже в кожному другому сні…
Сніг пухнастий віє за віконцем,
Та у пам'яті рідні птахи,
Коли світить,хоч не гріє сонце,
Мов сковзанки стріхи, та дахи…
І пишу, сьогодні восени,
Вірю, дочекаюсь повертання,
Та почую радісні пісні,
Ось таке є в мене побажання…
Автор Геннадій Сівак.
11 вересня 2015 року.
Свидетельство о публикации №115092001792
"... краї,
Незбагненні, хоч дуже далекі,
Мов думки недосяжні мої…" - чудесне порівняння.
Свої бажання треба адресувати Богу, як прохання.
В Нього немає нічого неможливого.
http://www.youtube.com/watch?v=ecaMicuw-JQ&index=17&list=RDt4gWBHFuvDE
http://www.youtube.com/watch?v=wRUgFgv1BQE&list=RDt4gWBHFuvDE&index=6
http://www.youtube.com/watch?v=PLN2KcW4LZc&index=7&list=RDt4gWBHFuvDE
http://www.youtube.com/watch?v=skS9VHgTlz8&index=8&list=RDt4gWBHFuvDE
Всіх благ!
Оксана Федишин 27.09.2015 12:02 Заявить о нарушении
Щиро Вам дякую!!!
Бажаю щастя!
З теплом, Геннадій.
Геннадий Сивак 27.09.2015 19:19 Заявить о нарушении