Вiдлiтають у вирiй лелеки

Відлітають у вирій   лелеки,
У  ті теплі, чудові   краї,
Незбагненні, хоч  дуже  далекі,
Мов  думки недосяжні  мої…

Їм  повернення  щиро бажаю,
В пору милу  красуні весни,
Та  ночами   птахів зустрічаю,
Майже в кожному  другому   сні…

Сніг    пухнастий   віє   за віконцем,
Та у пам'яті  рідні    птахи,
Коли  світить,хоч  не гріє сонце,
Мов сковзанки  стріхи, та дахи…

І  пишу, сьогодні восени,
Вірю, дочекаюсь  повертання,
Та почую   радісні  пісні,
Ось таке є в мене побажання…

Автор  Геннадій  Сівак.
11 вересня  2015 року.


Рецензии
Дуже приємний, добрий вірш, написаний з любов'ю.
"... краї,
Незбагненні, хоч дуже далекі,
Мов думки недосяжні мої…" - чудесне порівняння.
Свої бажання треба адресувати Богу, як прохання.
В Нього немає нічого неможливого.
http://www.youtube.com/watch?v=ecaMicuw-JQ&index=17&list=RDt4gWBHFuvDE
http://www.youtube.com/watch?v=wRUgFgv1BQE&list=RDt4gWBHFuvDE&index=6
http://www.youtube.com/watch?v=PLN2KcW4LZc&index=7&list=RDt4gWBHFuvDE
http://www.youtube.com/watch?v=skS9VHgTlz8&index=8&list=RDt4gWBHFuvDE
Всіх благ!

Оксана Федишин   27.09.2015 12:02     Заявить о нарушении
Оксана!
Щиро Вам дякую!!!
Бажаю щастя!
З теплом, Геннадій.

Геннадий Сивак   27.09.2015 19:19   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.