Ця мить прощання ночі з днем,
Цей крик останній дня вночі.
Криваві тіні, мов з поем,
Малює сонце вдалечі.
І тиша...Де ж це зараз ти,
Тривожний боле мого серця?
Ти не помер від самоти?
Знайти б до неба ясні дверці.
Зайти б у них хоча б на мить.
На синій горизонт усістись.
Щоб на секунду глянуть,жить,
Щоб ти без слів міг відповісти...
Ця мить прощання ночі з днем.
Цей крик останній дня вночі.
Ми з місяцем ці тіні рвем.
Дізнатися б, де зараз ти...
Д знатися б, де зараз ти
© Copyright: Рина Градская, 2015
Свидетельство о публикации №115092010110
Свидетельство о публикации №115092010110
Рецензии