Немов мина горе, лихо

Лена Грама
Ласкаве сонце сіло тихо...
Немов минає горе,лихо.
Немов би грає неба край...
І ти веселкою заграй.

Даруй усмішками світанок...
Від мрій,чудес і забаганок.
Неначе спогади  землі...
Лани тягнуться немалі.

Щебечуть птахи,горне ранок...
Клубки туману що в імлі.
Застигла річка,наче крила...
Жита зеленого вітрила...

Та прохолоди кораблі.
Не тане ніч,немов застигла.
Та червоніє вишня стигла...
Ще не солодка,наче мед...

Тож задивився наперед...
Тож задивився наперед...
У далечінь,спокути час...
Тож гріє сонце кожний раз.

Як тільки з ночі ,встане ранок.
Неначе парубок рум'яний...
Тепло усмішкою несе...
Мигнула ніч,ну ось і все.
  (Понкратова.О.В.)


© Copyright: Лена Грама, 2015
Свидетельство о публикации №115091909606
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Лена Грама
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Лена Грама