Осенний голос журавля
на лоскутки так долго рвётся.
Лишилась памяти земля,
упав под грозные колёса.
Неужто я забыть могла
тебя – мой милый, мой хороший, –
тебе навстречу, точно росы,
моя тревога пролегла.
Терзают крылья тишину.
И в мой покой, подобный сну,
ворвался ты – ширококрылый.
Мне сил не надо занимать. –
Сама сумела угадать
я вещий дар, в тебе сокрытый.
Перевод с украинского
Катерина Пасічна
Осінні крила
Осінній голос журавля
на юні клапті довго рветься.
Сама знетямилась земля
і впала під грімкі колеса.
Це потрясіння іздаля —
моя кровинка перелесна.
Тобі навстріч покірні плеса
моя тривога простели.
Осінні крила тишу рвуть,
а Ти зронив свою могуть
в мою осінню синю тишу.
Невже така слабка була?
Але збагнула я мала
Твою казкову силу вищу.
Катерина Пасична. Осенние крылья
© Copyright: Владимир Сорочкин, 2015
Свидетельство о публикации №115091901909
Свидетельство о публикации №115091901909
Рецензии