В твоiх очах
І зорепад прихованих думок,
Що падають у сумнівів струмок,
Зриваючись з невидимих орбіт.
Виблискує жага в твоїх очах,
Спустошуючи душу і життя.
А серце, наче зморене дитя,
Спочити хоче в лагідних руках…
В твоїх очах… відлуння щирих слів.
Та вдачу не розраяти лиху:
Затьмарений примарами страху,
Ти їх сказати так і не посмів.
Палає всесвіт силою думок –
Незмога відвести мені очей.
І бачу, як незайманий тече
Незвіреної сповіді струмок.
19.09.15
Свидетельство о публикации №115091910124
Евгений Абросимов 25.09.2015 00:32 Заявить о нарушении
какой и зачем? вы понимаете укр.?
Наталия Хорунжева 25.09.2015 01:30 Заявить о нарушении
Евгений Абросимов 26.09.2015 09:58 Заявить о нарушении
Наталия Хорунжева 26.09.2015 11:17 Заявить о нарушении
Евгений Абросимов 20.10.2015 06:33 Заявить о нарушении