Встало из могылы вийсько, да нэ нашэ

Українське військо, мов з могили встало,
Загриміло в бубни, в сурмоньки заграло,
Розгорнуло прапор сонячно-блакитний...
Прапор України! Рідний, заповітний!

Вільну Україну не скують кайдани:
В обороні волі наше військо встане,
Заревуть гармати, закричать шаблі, -
Не дадуть в наругу рідної землі.

Від дощу, від грому оживе руїна,
Зацвіте квітками вільна Україна,
Творчий Дух народу із могили встане,
І здивують всесвіт лицарі-титани.

Олександр Олесь. 1917р.


Встало із могили військо, да не наше,
Служе не народу, а якійсь параші…
Де ви знали волю? Бачите лиш ману.
Що обороняти? Що дали майдани?

Що з могили вийшло, вийшло то замарно:
НАТО вас засмокче «лицарів» задарма.
Квіткою в могилах стане Україна,
Військо безголове зробить з ней руїну…

Бачив би Олесько, що пани зробили,
Першим заридав би  в прапор України.
Шаблі заржавіли, козаків не стало,
Чуба відпустили, а в душі - лиш  сало…

"...Ой, ти Галю,Галю молодая,
Підманули Галю, та й взяли з собою..."

18.09.2015р.
 

 


Рецензии
эх
не сыпь мне соль на сало ой рану
последний недобитый Козак тоисть Козачка

Тома Козак   02.10.2015 19:46     Заявить о нарушении
Да, ран много, и соль сыплять каждый день...

Иваненко Виктор Михайлович   02.10.2015 21:38   Заявить о нарушении
ей богу
сыплять...

Тома Козак   03.10.2015 12:25   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.