Гроза

Стою під зливою, немов на ешафоті,
На перехресті суджених доріг,
А блискавиці б*ють по кожній ноті
І зась ступити на "сухий поріг".
Як батогом - краплини по обличчю,
Я навіч бачу спалахи вогню...
Думки і каяття, і протиріччя,-
За шлях, що вибрала, одну себе виню.


Рецензии
А ты не вини! А поблагодари! Поверь, пути бывают много хуже...
Но анализировать, конечно, полезно.
С сердечным теплом, Наташа.

Наталия Дидковская   07.11.2015 12:41     Заявить о нарушении