А я у сад...

А я у сад піду збирати вишні,
Хай навіть сад снігами замете!
Повір мені, не винні ми, так вийшло,
Бо це життя, ти знаєш, не просте.
Я знову й знову у саду блукаю,
Бреду засипана "снігами" із квіток...
Усе даремно, той, кого чекаю -
Не в той кінець купив собі квиток.


Рецензии
Значит, не Судьба... не ходи в тот сад, не береди душу. Твоё поле ромашек тебя заждалось!
С любовью, Наташа.

Наталия Дидковская   07.11.2015 12:38     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.