Ваша втрата - i наша

Ваша втрата - є і наша... /6.07.15./
Вірш-реквієм, присвячений талановитому співаку Владіславу Левицькому, який трагічно загинув у ДТП 2 липня 2015 р.

Важкі краплі туги й журби,
Так зненацька торкнулись моєї щоки,
І неначе каміння впали на асфальт,
Бо долею керує підступний фарт.
Який безжально вб'є, немов гострий меч,
Серце, що вірило у краший кінець...
І вже чорна хустка, торкається маминих плеч,
Бо ж її дитина, без дня, як мрець...
І вже є, як є! Але матері, важще ніж нам,
Бо співає колискові, трьом ангелам,
Крила, яких обірвав вечір зла,
Щоб на старість була вона сама.
Але, Як зарадити Вашій невимовній тузі?
Коли і моє серце, захоло від тернової новини,
Що, немов звір, увірвалась у кольорові сни,
Щоб і я молилась у нічній імлі...
І нічого не можна змінити тепер.
Бо великий талант, нажаль помер,
Але ми, повинні запам'ятати на віки,
Ось ці його пророчі рядки:
"Знаєш... Я скоро повернусь, тільки чекай...
Я скоро повернусь! Надій не втрачай,"
А ми, з надією та вірою, у серці,
Переживемо, усі печальні дні,
Бо завджи будемо цінувати, пісенні діаманти,
Які залишають за собою великі Музиканти!
І не важливо, що час уперед іде,
Владислав, у своїх піснях, для нас живе!

Редакція за 11-17  вересня 2015 р.