Л. Юферова, Как хочется, чтоб всё и в правду было

       (перевод с украинского)

Ты ощущаешь притяженье душ,
Когда объятьям нет конца и края?
И притяженье, в дружбу прорастая,
Весь мир охватит в радуги картуш.

Нить общих дум протянет и намёк,
Но он перерастает в уваженье
И вдруг рванёт в полёт и вдохновенье –
Златых стихов струится ручеёк.

О, как же сладко притяженье тел,
Когда в них страсть становится горячей.
Вдвоём мы в целом мире, не иначе,
Смятенье чувств отныне – наш удел.

Ты в щебете бесед не пустословь,
Любое б слово изумруд таило…
Как хочется, чтоб всё и в правду было.
Всё вместе – называется «любовь».

                17.09.2015

Як хочеться, щоб так було й насправдi...
Людмила Юферова

Ти відчуваєш потяг наших душ,
Коли обіймам не буває краю?
Той потяг, вірю, в дружбу проростає,
І світ сміється райдужно довкруж.

Я знаю про спорідненість думок,
Вона переростає у повагу
І детонує творчість і наснагу –
І ллється віршів золотий струмок.

Який солодкий потяг наших тіл,
Як пристрасть прокидається гаряча
І ми удвох у всесвіті неначе,
І здивування й відчуття – навпіл.

І в щебеті довірливих розмов,
Здається, розсипаються смарагди…
Як хочеться, щоб так було насправді
Й усе разом назвалося «любов».

http://www.stihi.ru/2015/09/16/9996