в твоїх очах
я вітер і вогонь
запалений солодкими
устами
минуле наше
тліє поміж нами
мов серед лісу
спалахи осонь
так хочеться
покинути цей сон
немов покійних спокій
стіни храму
не все так само
ой не все так само
в твоїх словах
так мало теплоти
і простоти глибокої
так мало
це просто ти
обожнюєш тривалість
переривання дихання ходи
це просто ми тепер
не біль один
а переповнення
єдиним шалом
як серця мало
як же серця мало
де та весна
мальована крилом
стрімких подій
перепадів бурхливих
де кожна мить
нагадувала зливу
в якій усе тремтіло
і цвіло
так хочеться
того що відійшло
і називало те життя
щасливим
піти красиво
як піти красиво
то він-вона
то нерозлийвода
то перше
недовимовлене дихай
то не останнє
облітання сміху
і подолання гіркоти
в устах
так хочеться
щоб день той не настав
коли в душі
ні голосу
ні втіхи
нема і тихо
ой нема і тихо
16 Вересня, 2015
я вiтер i вогонь
© Copyright: Юрий Лазирко, 2015
Свидетельство о публикации №115091608667
Свидетельство о публикации №115091608667
Рецензии
Достатньо однієї назви...)) Супер!
http://www.stihi.ru/2019/02/10/5600
Ольга Глапшун 10.02.2019 14:29 • Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2019/02/10/5600
Ольга Глапшун 10.02.2019 14:29 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.