Дощi слiди
І вітер свище радісно вгорі,
Бо я тебе сьогодні, на світанку,
Уперше перенести через поріг.
Від щастя запалали наші очі,
Спокійно й легко стало на душі,
Та тільки серце спокою не хоче,
Ми стали рідні, хоч були чужі..
Вино налите, та його не треба,
Ми й так хмільні...
Спинився час на мить,
Побачив я в очах краплинки неба.
Яка ж бо гарна вранішня блакить.
Свидетельство о публикации №115091606809
Татьяна Лисненко 20.07.2021 11:17 Заявить о нарушении
З повагою, Віталій.
Виталий Меланич 14.01.2016 21:43 Заявить о нарушении