***
і день якийсь уже став короткий.
останній промінь зіжму в долоньці
та рину в осінь несмілим кроком.
надворі дощ, небо синє-синє,
і ледве жовті злітають листя...
а літо, десь, вже за обрій лине,
туди, де півні, співають пісню.
а далі холод, повітря свіже,
та тепла ковдра зігріє вечір
і день морозний, і ледве сніжний
тихенько впаде на кволі плечі.
Свидетельство о публикации №115091508306
Холодные утра не греет солнце,
И день какой-то уже короткий.
Последний лучик проник в оконце,
В осень ринусь я шагом кротким.
На улице дождь, небо синее-синее,
Чуть желтые листья уже слетают ...
Лето ушло от осеннего инея,
Туда, где птицы поют и летают.
А дальше холод и воздух свежий,
И одеяло согреет вечер
А день морозный и чуточку снежный
Падает тихо на слабые плечи.
Спасибі за вірш і натхнення!
З повагою!
Сергей Милевский 19.09.2015 14:30 Заявить о нарушении