Х нка! яка вона

Візьмемо жінку таку собі,красуню
Що розумомне сяє між людей
Але вона так звабно інтригує
і скільки в неї кокетливих ідей
  Коли їй в око впав якийсь хлопчина
То хоче над усе його зачарувать
Усмішками,веселими словами
Щоб до рук своїх прибрать.
  Перед люстерком,милується собою
І пози звабливі,старається прийнять
Тренується,щоб поглядом в хлопчину
Вона могла на відстані стрілять.
  Ніжним голосом,як курочка сокоче
І так мило в очі зазира
Візьме все,чого від вас захоче
А через годину її уже нема.
  У неї руки як пазури у кішки
Що тільки-но спіймала горобця
Пограється,натішиться тобою
І бачиш...пропав ти до кінця
  Якщо ти дуже закохався в неї
То все прощаєш,хитрість і брехню
Вірніше,ти цього не помічаєш
І лиш її  обожнюєш одну.
  Отак і живемо з хитрющими жінками
Ми їх кохаємо,а вони нас ні
І я скажу по опиту моєму
Що не такі вони уже й дурні.
  Буває й так їх ми покидаєм
Коли кохання у нас до них нема
Любов не вічна,швидко пропадає
І бачиш раптом...душа твоя пуста.