На дачi

Ночую самотньо на дачі…
Навколо – вечірняя мить.
Дивлюся на небо і бачу,
як зірка далека стремить.
Чи, може, слідкує за мною
у зоряній тиші, ясній,
сидить хтось, як я, під стіною
у себе, на дачі своїй?
І думає десь там, високо,
в небесній космічній імлі,
про мене, який ненароком
про нього згадав на Землі…

Отож, хоч далекі ми дуже –
на відстані цілих епох,
давай повечеряєм, друже,
сьогодні по-дружньому вдвох.


Рецензии
Класний вірш.

Надия Позняк   06.04.2017 23:01     Заявить о нарушении
Щиро вдячний за коментар.

Юрий Ош   15.04.2017 17:01   Заявить о нарушении