Дерева кивають гілками,
вітаються ніби здаля,
то літо прощається з нами,
збирає у даль журавля.
А я не збираюсь нікуди,
у вирій запруджений шлях,
мене доморослі іуди
прибили неначе на цвях.
Ось-ось журавель відлітає,
тепло вже на злата вагу,
прощання гілки хилитає,
а я все вишу на цвяху…
Прощання
© Copyright: Юрий Ош, 2015
Свидетельство о публикации №115091407609
Свидетельство о публикации №115091407609
Рецензии
