Осенняя грусть - из Л. Юферовой

                Поэтический  перевод  с  украинского: http://www.stihi.ru/2015/09/11/9388


Тоске  осенней  дышится  полынно...
Бросает  платья  листьев  в  спорыше...
Я  не  виновна,  разве  я  повинна,
что  сентябреет  с  каждым  днём  в  душе?

И  увядают  строчки  и  надежды,
не  взбадривает  запах  жухлых  трав...
Всё  чаще  думы  о  тебе...  как  прежде
густеет  грусть  сердечная...  остра.

А  мысли  мчатся  пёстрыми  челнами
в  глубины  предзакатного  огня...
Боюсь  я,  чтоб  никто  не  встал  меж  нами
осенним  искушением  маня.


             Оригинал:
           Осінній  смуток.
          Людмила  Юферова.

Осінній смуток дихає полинно,
Скидає жовте листя в спориші…
Хіба ж я винна, та хіба ж я винна,
Що вересніє стрімко на душі?

Стають надії в’ялими та вірші,
Й не бадьорить пожухлих трав парфум…
А я про тебе думаю ще більше,
Й тужавіє у серці гострий сум.

Пливуть думки строкатими човнами
У глибочінь призахідних заграв…
Як я боюся, щоб ніхто між нами
Принадою осінньою не встав.