Я вимірюю щастя ночами і ранками,
бо удень і увечері я вдалині.
Найсмачніші цілунки бувають світанками,
бо уранці прощатись потрібно мені.
І самотність мовчазно за руку бере мене.
Безсердечно веде моє тіло крізь дні.
Я спроможний забути про неї у темряві,
коли дотиків щастя даруєш мені.
По дорозі додому я зайду за квітами,
а вночі я кохатиму до забуття.
А не стане тебе – я й життя не любитиму,
бо навіщо без тебе – ніч, ранок, життя...
Я вимiрюю щастя ночами i ранками
© Copyright: Миклош Форма, 2015
Свидетельство о публикации №115091401021
Свидетельство о публикации №115091401021
Рецензии
Как же мне понятны эти строки...Бо навіщо без тебе ніч, ранок, життя...
Людмила Кокшарова 15.09.2015 23:30 • Заявить о нарушении
Людмила Кокшарова 15.09.2015 23:30 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.