думки, то уява...

 

…нав’язлива спроба думок –
позбутися слів призначених для віршів…
у божевільному мовчанні
нестабільного дихання днів
зіштовхнувшись із власним «я»
щось незрозуміле каламутить у голові мрії…
чіпляється за минуле пам'ять,
мабуть не хоче дарувати щастя миті,
коли тішиться паморочливим запахом сліз      
ніяк не може бути ліпше, а ніж уявлялося,
бо життя, не те, що ми думали… якщо гра?..
Життя – не сліпа дійсність…


Рецензии