тимчасове

мене женеш до чорта знов
а потім ллєш у пеклі
кров
я - місяць
зараз
пекло
- завтра
вода холодна в довгих мандрах

минуть вогнені іскри в небі,
і грім у твоїй голові
згадаєш, друже мій, далебі
людини ноти у пітьмі

на жаль, і я зірок
не бачу
крізь хащі знов іду
не плачу
численні руни у думках
не звужать порох у очах

Бетон - не місце для утопій
перетворю папір у попіл
залізо й міст - моя сім'я
та не згорить твоє ім'я.


Рецензии