Ще ніби учора, ми, йшли у 1 клас,
І усе новим й не звіданним було для нас,
Але 10 років шкільного життя пролетіли,
Немов землі торкнулись осінні листки.
Тепер ми, уже не діти, а майбутні студенти,
І для свого життя у нас є унікальні аргументи,
Бо ми, поколінням вільної країни - народились,
І рідної мови із гордістю й гідністю напились.
І зараз із сумом у очах, усвідомлюємо закінчення шкільної дороги,
Хоч із не відомістю і цікавістю, ступаємо на нові, вищі пороги,
Але щоб там нас, не чекало, у доросломму бутті,
У серці житимуть шкільні роки: щирі й такі молоді.
06 вересня 2015 р.Б.
(С) Оксана Олійник / #БОМ /
Про школу
© Copyright: Оксана Олейник Львов, 2015
Свидетельство о публикации №115091204173
Свидетельство о публикации №115091204173
Рецензии
А какую школу заканчивала, Оксана? Я сорок лет назад(в этом году юбилей) знаменитую 19ю на Замке.
Олег Розман 17.01.2016 22:22 • Заявить о нарушении
Олег Розман 17.01.2016 22:22 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.