Закурлика в небі журавлі...
З літом попрощавшись,відлетіли...
І чомусь так сумно знов мені...
Ніби дороге щось загубила...
День за днем проходять в далечінь...
Прохолодно стало так на серці...
Тільки та блакитна неба синь...
У душі теплом ще отзоветься...
Так вона мені напомина
Очі такі рідні та бажанні...
Смуток моє серце сповива...
І живу неначе я в тумані...
"Не сумуй,кохана..."-чую я...
Голос тихий...ніби пісня лине...
Ті потрібні.лагідні слова...
Знов жива! І знову я щаслива!
***
© Copyright: Кравченко Наталия, 2015
Свидетельство о публикации №115091104997
Свидетельство о публикации №115091104997
Рецензии