Роки, роки, що нам робити з вами...

Роки,  роки , що нам  робити з вами,
Що  так    пробігли швидко по житті…
І що ви  тільки  поробили  з нами,
Іншого у Світі   не знайти…

Відаю,   що вас  не зупинити,
Молодість розтала, наче сніг,
Ви навчили   жити, та   любити,
Навіть в пору  істинних  відлиг.

Не можливо вас загальмувати,
Приборкати  на  недовгу мить,
З віком нас продовжують   лякати,
Хоча  й  так наш  час  мерщій летить…

Було й так, коли за вас боровся,
 Та Господь, повірте врятував,
Посивіло все моє волосся,
Коли  диво ясне    відчував.

Наче рік життя все пролетіло,
Разом з ним   помалу  постарів,
Усе добре, що   мене  заділо,
То  для серця  краще лікарів…

Підкажіть роки мої  чудові,
Звідки поспішаєте, й куди, 
Стати ми молодшими не в змозі,
Іншого повірте не знайти…

Нам вони - святий  дарунок долі,
Тільки дуже  прошу, не спішить,
Нам    у межах  визначені ролі,
В  них s  перша, та остання мить…



Автор Геннадій  Сівак.
9  вересня  2015 року.