…маються в тиші безмовній
сни безіменні про завтра,
падають зорі в бездоння
не повертаючи щастя…
в снах де блукає реальність
повені лагідних мрій.
ніч пам’ятає фатальність,
дотики ніжні, манкі…
ось вона, та нездійсненність –
тисне зневірою біль.
голками в тілі, по венам…
привиди йдуть звідусіль…
марить надією небо
бачить закоханих вдвох.
більш не відпустить безмежність –
снів подарує полон!..
одним подихом...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115091101169
Свидетельство о публикации №115091101169
Рецензии