Мой ясноглазый сокол

Мій ясноокий сокіл
(Чоловіку Володимиру)

Без тебе день, мій ясноокий,
Бринить холодними дощами…
Мій гордий та незламний сокіл, -
Ти не міняєшся з літами.
 
Мій невгамовний, що нам роки?
З тобою не лякають зливи.
Ми літ своїх долаєм кроки…
Чи ж ти зі мною так щасливий?

Краплини дощові – намисто
Сьогодні Києвом лунають,
Та сяє синявою місто…
То літо радісне співає!

Нехай не знаються з журбою
Твої ласкаві, сині очі,
Купайся та живи в любові,
Хай день твій сяє та струмоче.

Віра Половинко
16.08. 2015р.
м. Харків.


Рецензии
Читаю и слёзы на глазах, так лирично написано.

Татьяна Дмитриева 7   11.09.2015 10:18     Заявить о нарушении
Спасибо, Таня, за трогательный отзыв... Дай Бог нам плакать только от хороших строчек стихов.

Вера Половинко   13.09.2015 13:58   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.