Тiла-вiйна Загребельний

Даже я была шокирована тем, как появилось это стихотворение. Оно мне приснилось! Будто бы дают мне конторскую книгу с надписью «Павло Загребельний», а на ее розоватых листах толстой ворсистой бумаги стихи. И я, читая, понимаю, что это красивые стихи с уникальными внутренними рифмами (посередине строчек), и что они до ужаса талантливые. Когда проснулась, быстро записала, что запомнила. Конечно, запись – бледное подобие, но все же. Кстати, сон приснился, как потом выяснила, в день рождения писателя. Да, Загребельный – один из моих любимейших украинских писателей. Но стихи?! Выкладываю. Сами видите, не мое. Я на украинском языке пишу редко. Еще и эротика. Еще и от лирического героя.  Как к этому относиться? Долго думала и решила так: если приснилось и записала хоть что-то, выложу. Либо действительно мое, либо….

****

Тіла, тіла
із пекла зла
і тьмяне тло
у дзеркалах
агатами зволожене.

Тіла і міць
Незнаний герць
Сплелися вмить
І піт тремтить
У снах твоїх спустошених.

Тремтить у снах
Сміється страх
Лякливо на руках
Мурашки приморожені.

Ліхтар у дар
Кидає жар
Скляних примар
У пащу хащів
Зрослих для дорослих паростю.

Тіла як дар.
Удар. Удав.
Удав, що знав,
А чари крав
Німотою знеможений.

Тіла. Імла.
Земля, земля
В полях зілля
Родить рілля
Розпахана, стривожена.

Стугоне сич
У глупу ніч
Крізь сотні свіч
Сяйних облич
Засіяних від обрію.

Тіла, тіла.
Імла. Земля
До зла прийшла
Сльоза зійшла
Кривавим духом спомину.

Війна, війна
Між нас борня
Рве плоть стерня
І привид дня
Тіла мішає з попелом.

Війна. Борня
Як розстріл сна
І розпанахана весна
Сестра кривавиці красна
Для тих, непереможених.

25-25 августа 2015 года