Переклад вірша (А.Зарыцкі, Білорусь)
Знаю, де я народився,
знаю, де я вільно ріс;
де з коханою зустрівся,
вперше квіти їй приніс.
Знаю, де за Батьківщину
я почав солдатський шлях;
по яких пройшов країнах,
і в яких бував боях.
Та не знаю, невідомо,
де стрічати смерть мені:
чи помру на ліжку вдома,
чи загину на війні..?
Чи зимою, чи весною
я востаннє постоЮ -
під самотньою сосною,
чи в березовім гаю..?
Тільки знаю - знов згадаю,
в смертний час згадаю я:
і тебе, мій рідний краю,
і тебе, любов моя.
Знаю, знаю...
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115090402137
Свидетельство о публикации №115090402137
Рецензии
В часу не вiдмолиш вiдпочинку,-
Шлях курить пилюкою в очах,-
Треба йти крiзь лiто, осiнь, зимку!
Треба йти, такий вже в тебе фах!
Надежда Калугина 2 10.01.2016 01:05 • Заявить о нарушении
Шлях курить пилюкою в очах,-
Треба йти крiзь лiто, осiнь, зимку!
Треба йти, такий вже в тебе фах!
Надежда Калугина 2 10.01.2016 01:05 • Заявить о нарушении
Вельмишановна пан1 Поетесо! Укл1нно дякую за увагу!
Надюшо! Бажаю Вам любов1! Бажаю Вам багато щасливих рок1в!
Спасиб1 за творч1сть!
Анатолий Анненко 10.01.2016 11:59 Заявить о нарушении
Надюшо! Бажаю Вам любов1! Бажаю Вам багато щасливих рок1в!
Спасиб1 за творч1сть!
Анатолий Анненко 10.01.2016 11:59 Заявить о нарушении