…час затискає в душі біль,
і падають у прірву секунди-миті,
хвилини стрілами летять
то вверх, то вниз, без остороги…
думки тупцюють колом –
б’ють підсвідомість палицею змін,
щоб доля кращою була,
і Вірою жила людина…
летить у спину з натовпу каміння
з минулого в майбутнє
налиплих і нав’язливих гріхів,
що закривають мовчки шлях стіною
і Тиша поглинає невідомість
караючи безжально, без утоми…
нiхто не знае як?..
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115090300991
Свидетельство о публикации №115090300991
Рецензии