рости
і краплина за краплиною,
наче грунт,
я вбираю світ.
я хочу бути квіткою,
я хочу тягнутися до сонця.
і ця жага мене тягне вперед,
не відцвісти би цієї осені.
в мені заховані моря ніжності,
вона в мені сидить
і витискує серце
навзтіч вода шоками
це так звабливо
бути квіткою,
яка плаче роками.
солодко,
що пелюстки не замащують
брудними руками.
і гірко, коли зривають
з останнім подихом,
любить-не любить
вода щоками.
Свидетельство о публикации №115090305915