Ось і виросли мої діти
Відлітають уже від гнізда,
Мамо, плакати чи радіти,
Щастя то, чи велика біда?
Старший син женитися буде
І на камені дім свій збудує,
Він поїде, мене забуде,
Моє серце уже сумує.
А молодший поїхав навчатись
До великого мамо вузу,
Буде з друзями розважатись
І свою там зустріне музу.
Но, а я зосталась одна,
Як берізка в широкім полі,
Стало зовсім мені не до сна
Стала я наче пташка в неволі,,,
Раді них я поклала життя
Та вони цього не цінують,
У них інша тепер мета
І батьки для них не існують.
Дуже боляче, тяжко мені,
Утрачати рідну дитину,
Но я хочу, щоб і вони
Сотворили свої родини!
Я змирюсь, промайнуть роки,
Помагатиму всим, чим взмозі,
Ти їм Боже, прошу, поможи,
Підніми, як спіткнуться в дорозі.
Ти крилом їх своїм накрий
Від біди, від любого нещастя,
Двері в серце своє відкрий,
Подаруй їм велике щастя.
Д ти
© Copyright: Инна Винник, 2015
Свидетельство о публикации №115090304606
Свидетельство о публикации №115090304606
Рецензии
Вся боль материнского сердца о детях в Вашем, Инна, стих-нии. Но ведь доля матерей такая - выпускать своих повзрослевших птенцов из гнезда.
Очень понравилось обращение к Богу, Он слышит молитву матери и будет детям защитой.
С ТЕПЛОМ ДУШИ,
Зинаида Толстухина 13.09.2015 21:11 • Заявить о нарушении
Очень понравилось обращение к Богу, Он слышит молитву матери и будет детям защитой.
С ТЕПЛОМ ДУШИ,
Зинаида Толстухина 13.09.2015 21:11 • Заявить о нарушении
Спасибо что нашли время зайти в гости.Я рада что Вам понравилось.
Инна Винник 13.09.2015 22:35 Заявить о нарушении
Инна Винник 13.09.2015 22:35 Заявить о нарушении